Марія Орська
Марія Орська | |
---|---|
Дата народження | 16 березня 1893[1] |
Місце народження | Миколаїв, Херсонська губернія, Російська імперія |
Дата смерті | 16 травня 1930[1] (37 років) |
Місце смерті | Відень, Перша Австрійська Республіка[1] |
Громадянство | Республіка Польща |
Професія | акторка театру, кіноакторка |
IMDb | ID 1335202 |
Марія Орська у Вікісховищі |
Марія Орська (16 березня 1893, Миколаїв, Херсонська губернія — 16 травня 1930, Відень; справжнє ім'я — Рахіль Абрамівна Бліндерман) — актриса театру і кіно. Вільно володіла польською, німецькою та російською мовами.
Рахіль Абрамівна Бліндерман народилася 16 березня 1896 року в Миколаєві, в родині випускника юридичного відділення Імператорського Новоросійського університету, кандидата права Абрама Мойсейовича Бліндермана[2]. А. М. Бліндерман став згодом присяжним повіреним, юрисконсультом Товариства суднобудівних, механічних і ливарних заводів і гласним Миколаївської міської думи. Мати — Августина Бернгардівна Бліндерман (уроджена Франкфуртер, 1863 Альбіон, Нью-Йорк — 1928, Відень), з дитячого віку жила з батьками в Одесі. Зведений брат — авіатор, письменник і драматург Осип Фелін[ru][3]. У неї були також брат Едвін (1895—1966) і сестра Габріела (1899—1926)[4]. Родині належав прибутковий будинок Бліндермана на Центральному проспекті[5], а також дача по дорозі від Волового двору до Спаська, № 17 в Миколаєві.
Перед Першою світовою війною переїхала до Варшави, а звідти, після окупації німецькою армією Відня в 1915 році, в Берлін.
У Берліні працювала з Максом Райнгардтом. Вийшла заміж за барона Ганса фон Бляйхредера-молодшого (1888—1938) — з єврейської банкірської династії, онука банкіра Герсона фон Бляйхрёдера. Тим самим, вона прийняла ім'я баронеси фон Бляйхредер. Вони розлучилися 1925 року.
1920 року мала величезну популярність у Центральній Європі. Її фотографії з'являлися на обкладинках журналів, а портрети — на листівках.
16 травня 1930 року у Відні вчинила самогубство. Існує версія, що на останні роки її життя мала вплив пристрасть до морфіну.
- Двоюрідна сестра — актриса Хедда Форстен[de] (1897—1933), дядько — імпресаріо Ойген Франкфуртер (? -1922)[6].
- Дядько (чоловік молодшої сестри матері Отіллії, 1866, Цинциннаті — 1951 Нью-Йорк) — Мойсей Якимович Тарнополь (? — 1938, Париж), одеський літератор і перекладач, йому з братами належали спарені будинки № 78 по вулиці Канатній і № 38 по вулиці Пантелеймонівській в Одесі, збудовані за проектом Ф. А. Троупянського[7][8]. Їхні діти Олександр (1889—1983) і Григорій (1891—1979) заповіли велику сімейну колекцію живопису нью-йоркському Метрополітен-музею.
- 1915 — Dämon und Mensch
- 1915/1916 — Das tanzende Herz
- 1916 — Die Sektwette
- 1916 — Der lebende Tote
- 1916 — Der Sumpf
- 1916 — Das Geständnis der grünen Maske
- 1916 — Adamants letztes Rennen
- 1917 — Die schwarze Loo
- 1920 — Die letzte Stunde. Der Tag eines Gerichtes in 5 Verhandlungen
- 1920/1921 — Die Bestie im Menschen
- 1920/1921 — Der Streik der Diebe
- 1922 — Opfer der Leidenschaft
- 1922/1923 — Fridericus Rex. 3. Sanssouci
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #117147664 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Записки Императорского Новороссийского университета: тема дисертації А. Бліндермана — «Диффамація за сучасним правом» (1883).
- ↑ Лаура Пикколо. Россия и русская эмиграция на страницах журнала «Comoedia». Архів оригіналу за 12 квітня 2019. Процитовано 4 березня 2020.
- ↑ Едвін Орська жив у Еквадорі, Габріела ді Серра Манінкедда жила в Римі.
- ↑ Доходный дом Блиндермана. Архів оригіналу за 2 березня 2020. Процитовано 4 березня 2020.
- ↑ Maria Orska
- ↑ Пантелеймоновская улица [Архівовано 23 січня 2020 у Wayback Machine.]: в цих будинках діяла парова фабрика братів Давида Йоахимовича і Мориця Йоахимовича Тарнополь. Ще один брат, Григорій Якимович Тарнополь (?—1889), випускник Дерптського університету, був головою Спілки взаємної допомоги прикажчиків-євреїв м. Одеси. Їхній батько — одеський публіцист Йоахим Ісаакович Тарнополь (1810—1900).
- ↑ Тарнополь Иоахим Исаакович
- Марія Орська на сайті IMDb (англ.)